Щорічно в четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам'ять жертв Голодоморів 1932–1933 років.
Щорічно в четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам'ять жертв Голодоморів 1932–1933 років.
Здобувачі освіти Паплинецької гімназії долучилися до вшанування пам'яті жертв голодомору, класні керівники провели з учнями бесіди які стосуються тих жахливих подій,котрі переживав наш народ. Старші учні гімназії відвідали могилу жертвам голодомору, де також вшанували пам'ять померлих. Поклали квіти та запалили свічку пам'яті.
Голодомор 1932-1933 років в Україні - не історична минувшина, а трагічна сторінка історії, яка не має терміну давності і забуття. Вона була і залишається незагоєною раною генетичної пам’яті українського народу. Понад 7 мільйонів українців заморили штучним голодом для досягнення злочинної політичної мети - ослаблення та винищення волелюбного українського селянства - соціальної основи нації.
1933 рік для України став часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Цей голод не був наслідком стихійного лиха, засухи або неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики комуністичного тоталітарного режиму.
Комуністична влада злочинно замовчувала факт голоду. Жодної офіційної згадки про цю жахливу трагедію не було.
Після здобуття незалежності Україна пройшла великий шлях відновлення національної пам’яті про Голодомор 1932–1933 років як геноцид Українського народу. У вересні 1993 року, на 60-ті роковини трагедії, в Україні вперше жертв Голодоморів вшанували на державному рівні.
Українці запалюють свічки біля меморіалів і в оселях. Ці вогники символізують скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів українців та одночасно віру, що подібне ніколи й ніде не має повторитися.